БЕРЕГОВО-ТУР
Туристично-інформаційне агенство
90202, Закарпатська обл., м.Берегово, вул.Бетлен Габора 6 літ Г.
+380314142613 , +380 507 453 457
65tour@gmail.com | www.zakarpattya-tour.com

Закарпатські подорожі · Історія краю · Закарпаття. Новоселиця. Дерев’яна церква.

Закарпаття. Новоселиця. Дерев’яна церква.

Перші згадки про село походять із 1619-го року. Церква відноситься до Мараморошського, або іншою назвою, Притисянського типу. Серед закарпатських церков аналогічної конструкції вона є найменшою, але, в той самий час, побудованою з найбільш динамічним силуетом.

Гарними пропорційно і фактурно є всі частини церкви: рівноширокі зруби бабинця і нави, вкриті спільним стрімким дахом і охоплені опасанням, маленький вівтарний зруб під високим дахом, струнка вежа з високим вістрям шпиля, що надає храмові нестримного вертикального звучання. Уся церква вкрита лемехом із дуба, що надає своєрідної лускоподібної фактури площинам дахів. Нижній ряд лемешів має фігурно вирізані кінці, які створюють цікаве мереживо світла і тіні на стінах церкви. Декоративне підсябиття вежі має дощату обшивку, що прикрашена вирізами у формі тюльпанів. Схил даху і корпус вежі покриті дубовою дранкою. Навколо нави та бабинця обіймає широкий навіс. Нижній трапецієвий ряд дранки мереживну тінь. Колиші маленькі вікна у 1893-му році збільшили, були встановлені дубові засклені віконні рами.
Подовжня будівля включає в собі бабинець і наву. На сході до нави храму примикається вужче святилище квадратної форми. Парадний вхід храму обвивається широким різьбленим одвірком. На широких одвірках вирізано блискучу орнаментальну композицію з солярних знаків підсоняшника, шеврону і мотузків. Відповідно напису у бабинці вказує на рік зведення церкви – 1669 р. Майстром зведення був Кочалович. У інтер'єрі церкви збереглися настінні розписи XVII-го століття. Вони були зроблені у різні роки. На східній стіні, над архаїчним двохдверним, дворядним іконостасом розписані два його ряди (Деісусний чин, а саме ряд Молитв, Пророчий чин, Розп'яття). Деісусний чин виконав майстер Іоан Шваньков в 1673-му році, на замовлення Юрія Іващина. На стелі можна бачити композицію Богородиці із Знаменням, причасників із Старого Завіту, відомих як живі картини зображення Євхаристії. На одній з балок храму можна прочитати церковнослов'янський запис, згідно якого „це небо і страждання Ісуса Хріста написав Перєі (?)”, текст закінчується фрагментом дати, яку можна розуміти як 1673. рік. Південна стіна розписана сценами з історії страждань Ісуса Христа. На північній стіні Юра Петришина у 1676-му році замовив композицію «Страшного суду», в яку майстер вніс також зображення самих дарувальників. Ікону «Святий Миколай з житієм» намалював (іконописець) Францішек Маляр на замовлення братів Яцканичів, де поряд з образом святого показані сцени, узяті з його життя. На замовленням місцевого жителя на ім'я Андрій була написана велика ікона «Страсті» з багатьма сценами, що зображали історію страждань Христа, в центрі якої можна бачити сцену Розп'яття на Хресті. Одна частина настінних розписів церкви на початку XVIII.-го століття була перефарбованою, на це вказує напис, що зберігся в середній частині храму. У 1813-му році на всю східну стіну нави було набито новий іконостас стилю пізнього рококо і ним закрито настінні розписи, які стали видимими тільки після їх реставрації. Реставрація проходила в період 1979-1981 років. З іконами XIX-го століття стилю пізнього бароко мають родинні зв'язки ікони іконостасу в Кенезле та ікони колишнього іконостасу в Мадяркомйаті.
 

« Vissza az előző oldalra