БЕРЕГОВО-ТУР
Туристично-інформаційне агенство
90202, Закарпатська обл., м.Берегово, вул.Бетлен Габора 6 літ Г.
+380314142613 , +380 507 453 457
65tour@gmail.com | www.zakarpattya-tour.com

Закарпатські подорожі · Історія краю · Верецький монумент

Верецький монумент

На колишньому угорсько-польському (нині на межі Закрпатської та Львіської областей, с. Верб'яж, Воловецький район) кордоні в Угорщині 4-го вересня 1881-го року було встановлено перший пам’ятник на честь здобуття угорцями батьківщини, це був кордонний камінь висотою 4 м. У 1896-му році його поміняли на гранітний обеліск, на якому було розміщено 4 мармурних таблиць, на яких була інформація про те, коли був зведений, з чийого дозволу, за чиїм проектом.

 Одна з найважливіших чотирьох таблиць дивилася на дорогу, і на ній був викарбований метричний вірш Шандора Короді:


“Співвітчизнику, на вершині цієї гори
Твоє серце жвавим своїм биттям
Сповіщає те, що це є межа
твоєї  батьківщини.
Тут прозвучав колись, б’ючи на сполох,
бойовий горн Легела.
Тут проливав прощальні сльози Великий Ракоці.
Тут, у кожному кущі шипшини,
спалахує вогонь священної пошани.
Розв’яжи свої сандалі:
Священне місце, де ти стоїш ”
(вільний переклад)



Після Тріанонського договору таблиці зняли, але обеліск залишився на місці, у червні 1939-го року відновлені меморіальні дошки були знову прикріплені. З приходом радянських військ спочатку дошки зникли, а незабаром і гранітний стовп, з нього виготовили у одному з сусідніх сіл пам’ятник радянським солдатам. На місці первісної пам’ятки був поставлений пам’ятник бійцям Карпатської Січі, котрих – згідно спростованим з того часу теорій української історії – у 1939-му році під час приєднання Закарпаття було знищено угорцями. Після стало відомо, що угорці вислали бійців, які напали на них, а знищили бійців на місці уже поляки.
У 1996-му р. по ініціативі Товариства угорської культури Закарпаття на честь 1100-річного ювілею здобуття угорцями батьківщини почали будувати пам’ятку, але по політичним причинам на тиск українських націоналістів не дозволили звести її на первісному місці, а на поляні, яка розміщена на 700 м від первісного місця, з тієї причини, щоб не заважала пам’ятнику бійцям Карпатської Січі. До дня відкриття пам’ятника був готовий один торс, але пам’ятник відкрити не вдалось, тому що на дорозі був встановлений міліцейський кордон, який не допускав угорців до підйому, а зі сторони Галичини піднялися активісти націоналістичних партій, які нанесли пам’ятнику значних пошкоджень. Весною 2008-го року була проведена зустріч між державними головами України та Угорщини, вони дійшли до згоди в тому, що пам’ятник може бути закінченим, і на Мукачівський замок буде знову виставлено орла-турула. Ще у квітні цього ж року пам’ятник було відкрито, на жаль, за однорічний період, який пройшов з того часу, він уже тричі був пошкодженим.
Пам’ятник виготовлений по проекту мукачівського угорського скульптора Петера Матла, з декількома символічними системами. Один з мотивів це дерево-життя – Боже дерево: з чаші виростає сім квіток. Чаша в цьому випадку вівтарний камінь, 7 глиб це 7 племен. По обидві сторони вівтаря вирізьблені хрести. Цікавим є те, що митець шість нижніх глиб розуміє як крила турула, а верхню – як корпус, а внутрішня порожня частина це – Емеше (згідно легенди, Емеше була у сні запліднена турулом, з цього народився Алмош та угорська нація). Турул є символом Соляріса, тобто Сонце запліднює Землю. Вівтарний камінь, розміщений посередині, символізує чашу “кровного договору”, в яку злили кров сім вождів, і з цього народилася угорська нація.





 

« Vissza az előző oldalra